Безпека учнів

Пам'ятка «Якщо ви розбили градусника»

Не можна втрачати жодної хвилини. Відчиніть навстіж усі вікна, виведіть з кімнати дітей, захистивши органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою.

Негайно збирайте ртуть. Великі краплини збирайте спринцівкою і складайте в банку зі щільною кришкою, малі — пензликом на аркуш паперу й також — у банку.

Усі забруднені поверхні після очищення від ртуті обробіть міцним розчином хлорного заліза (у гіршому випадку — хлорного вапна). Не намагайтеся залити водою або відмити милом металеву ртуть — це неможливо. Ці сліди та пари видаляються лише хімічними методами —демеркуризацією.

Викидати ртуть та уражені нею предмети в сміттєві контейнери, у каналізацію категорично заборонено. Не засипайте ртуть землею, піском тощо.

Пам'ятайте, що декваліфіковані дії з її збирання можуть суттєво ускладнити подальше проведення демеркуризації.

У разі значного забруднення об'єктів ртуттю або сполуками Арсену організуйте негайну евакуацію людей із зараженої місцевості. Ізолюйте заражені приміщення від інших, забезпечте інтенсивне провітрювання. Про те, що сталося, негайно повідомте в органи місцевого санітарного контролю та викличте по телефону спеціалізовану бригаду оперативно-рятувальної служби для проведення демеркуриз'ації та утилізації зібраної ртуті.

Як діяти під час грози

Блискавка становить небезпеку тоді, коли слідом за спалахом лунає грім. У цьому випадку слід терміново вжити заходів обережності.

Якщо ви перебуваєте в сільській місцевості, зачиніть вікна, двері, закрийте димоходи й вентиляційні отвори. Не розтоплюйте печі, оскільки високотемпературні гази, що виходять із грубної труби, мають низький опір. Не розмовляйте по телефону: блискавка іноді влучає в натягнуті між стовпами дроти.

Під час ударів блискавки не підходьте близько до електропроводки, блискавковідводу, водостоків з дахів, антен, не стійте біля вікна, по можливості вимкніть телевізор, радіо та інші електропобутові прилади.

Якщо ви знаходитеся в лісі, то сховайтеся на низькорослій ділянці лісу. Не ховайтеся поблизу високих дерев, особливо сосен, дубів і тополь.

Не можна знаходитися біля водойми або на її березі. Відійдіть від берега, спустіться з височини в низину.

У сТепу, полі або за відсутності притулку (будинку) не лягайте на землю, підставляючи електричному струму все своє тіло, а.сядь-. те навпочіпки в балці, яру або іншому природному заглибленні, обхопивши ноги руками.

Якщо грозовий фронт наздогнав вас під час занять спортом, то негайно припиніть їх. Металеві предмети (мотоцикл, велосипед, льодоруб та ін.) відкладіть убік, відійдіть від них на 20-30 м.

Якщо гроза застала вас у автомобілі, не залишайте його, при цьому зачиніть вікна й опустіть антену радіоприймача.

Правила поведінки в громадському транспорті

1. Заходячи в міський транспорт, не розштовхуй усіх ліктями, пропускай жінок, людей похилого віку й дівчаток (якщо ти хлопчик) уперед, допоможи їм піднятися в салон.

2. Не зупиняйся біля входу (якщо ти не виходиш на наступній зупинці), а пройди в середину салону.

3. Вихована людина поступається місцем людям похилого віку, малятам, жінкам з важкими сумками.

4. У громадському транспорті не струшують сніг або краплі дощу з одягу, не їдять, не входять з морозивом у руках і, звичайно, по палять.

5. У салоні не зачісуються, не чистять нігтів, не колупають у носі, зубах, вухах..

6. Газету читають у складеному вигляді, не розгортаючи; не за зирають у книгу або газету сусіда. А очі подякують тобі, якщо ти взагалі відмовишся від звички читати під час руху

7. Не розглядай в упор пасажирів, не спирайся на них усім тілом.

8. Входячи в транспорт, потрібно знімати рюкзаки й сумки-ранці, щоб не зачепити (іноді навіть забруднити) людей.

8. Якщо тобі важко тримати торт або квіти, коли ти їдеш стоячи, можна чемно попросити того, хто сидить, потримати їх.

10. Перебуваючи в салоні, не слід голосно сміятися й розмовляти, обговорювати свої проблеми, сперечатися привселюдно з друзями. Тим більше не дозволено ображати людей, які зробили вам зауваження.

11. Батьки повинні стежити за тим, щоб діти не бруднили ногами одяг оточуючих і сидіння.

12. Не займай місця для пасажирів багажем або пакетами, великогабаритні речі краще перевозити не в години пік. А громіздкі гострі предмети (наприклад, лижі) перевозять добре впакованими.

13. Господарям тварин: кішок, птахів, дрібних гризунів — бажано перевозити своїх улюбленців у спеціальних клітках, собак — обов'язково в наморднику.

14. До виходу слід готуватися заздалегідь (особливо якщо багато пасажирів). Запитуй у тих, хто стоїть попереду: «Ви виходите на наступній зупинці?» Не відтискуй мовчки людей, прокладаючи собі шлях, а, вибачаючись, попроси дозволу пройти.

Бесіда: Поведінка під час ДТП

Особливо небезпечним транспортний засіб є в таких випадках:

* під час посадки й висадки;

* у разі екстреного гальмування, особливо під час мряки й ожеледиці;

Правила дорожнього руху

* під час руху автомобіля, що має несправності, за яких заборонено його експлуатацію.

Найбільш поширені види ДТП — це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту. Існує кілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

* за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

* негайно повідомити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково в разі відсутності жертв, а в учасників — претензій одне до одного);

* намагатися нічого не змінювати на місці пригоди;

* свідкам наїзду або аварії, після якої водій залишив місце пригоди, — запам'ятати й записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати швидку допомогу, сповістити дорослих і працівників ДАІ.

Якщо ви їдете на передньому місці пасажира, закрийте голову руками та ляжте на бік, розтягтись на сидінні. Перебуваючи на задньому сидінні, упадіть на підлогу. Якщо поруч із вами дитина — накрийте її собою.

Як діяти після аварії? З'ясуйте, у якому місці автомобіля та в якому положенні ви перебуваєте, чи не горить автомобіль та чи не підтікає бензин (особливо в разі перевертання). Якщо двері заклинило, залиште салон автомобіля через вікна, відчинивши їх або розбивши важкими підручними предметами. Вибравшись із машини, відійдіть від неї якнайдалі — можливий вибух.

Після цього намагайтеся зберігати спокій, огляньте себе та місце аварії, по можливості надайте само- та взаємодопомогу. Слід пам'ятати, що життя потерпілого залежить від вчасної та кваліфікованої медичної допомоги.

Бесіда: «Головні види та причинидрожньо-транспортних пригод»

Головні причини ДТП

Наразі будь-який вид транспорту становить потенційну загрозу здоров'ю та життю людини. Технічний прогрес водночас із комфортом і швидкістю пересування приніс і значні загрози. Залежно від виду транспортної аварії можливе отримання травм і опіків, у тому числі небезпечних для життя людини.

Підраховано, що з моменту появи перших автомобілів на вулицях і дорогах нашої планети загинуло понад 7 млн людей. І нині щорічно гине до 300 тис. осіб. Крім того, мільйони людей отримують різноманітні травми. Ось чому питанням безпеки руху приділяється серйозна увага в усіх країнах світу.

Близько 75 % усіх аварій на автомобільному транспорті трапляється через порушення водіями Правил дорожнього руху. Найнебезпечнішими видами порушень, як і колись, залишаються перевищення швидкості, ігнорування дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху та керування автомобілем у нетверезому стані. Дуже часто причинами аварій є погані дороги (головним чином слизькі), несправність машин (на першому місці — гальма на другому — рульове керування, на третьому — колеса-та шини).

Особливість автомобільних аварій полягає в тому, що 80 % поранених гине упродовж перших 3 годин від кровотечі.

Головні причини, через які трапляються

дорожньо-транспортні пригоди з вини водія 

Неуважність водія. Мобільні телефони, диски, їжа, набирання текстових повідомлень тощо дуже відволікають від дороги. У 80 % випадків причиною зіткнення є саме неуважність водія.

Ризикована поведінка за кермом. До цього можна зарахувати Ігнорування сигналів світлофора, дорожніх знаків, а також зміну ряду та підрізання. Різниця між ризикованою поведінкою та неуважністю водія полягає в тому, що перша найчастіше є усвідомленою.

Висока швидкість. Швидкість перевищує більшість водіїв, але молоді й недосвідчені роблять це набагато частіше. Згідно зі статистикою, третина всіх аварій, у яких гинуть люди, відбувається а провини молодих водіїв, які перевищили швидкість,

Керування в нетверезому стані. Під дією алкоголю люди не дотримуються елементарних правил, знижується швидкість реакції.

Недотримання дистанції. Дотримання дистанції — важливішй фактор, що запобігає зіткненню. За швидкості 97 км/год для остаточної зупинки автомобілю потрібно від 36 до 43 м, а багатьом позашляховикам — додаткові 1,5-3 м.

Ігнорування ременів безпеки.

Неправильна поведінка в екстремальних ситуаціях. Уміння уникати аварій виробляється з досвідом. Автомобілісти-початківці набувають навичок упевненого керування поступово й'часто потрапляють у ситуації, коли часу для прийняття рішення залишається замало. Висока швидкість і неуважність водія лише погіршують ситуацію.   

Керування автомобілем у сонному стані,

Пішоходи також є учасниками руху, і до того ж їх значно більше, ніж водіїв. Але пішоходи не складають іспитів з правил дорожнього руху, які вони знають гірше від водіїв. Пішоходи менш дисципліновані. Цим можна пояснити той факт, що пішоходи частіше порушують порядок на вулицях, ніж водії.        

З яких причин найчастіше відбуваються нещасні випадки? Статистичні дані такі:        .

* перехід і перебігання вулиці перед транспортними засобами — 27%;

* перехід вулиці в недозволених місцях та на червоний сигнал світлофора — 27%;     ,                                           .

* неуважність під час переходу вулиць — 17%;       -

* нетверезий стан пішохода — 14 %;

* несподіваний  вихід  з-за  транспортного  засобу,  що  стоїть,—9%;        ".'."-

* інші причини — 6 %.

Отже, більшість нещасних випадків відбувається через грубі порушення правил руху. Якщо пішоходи добре знатимуть правила й не порушуватимуть їх, цього можна буде уникнути.

Нещасні випадки з дітьми найчастіше трапляються, коли ті пробігають вулиці в недозволених місцях і перед транспортом, що рухається. З цієї причини відбувається 50% усіх нещасних випадків з дітьми. Якщо ж учні добре знатимуть правила і виконувати муть їх, то кількість ДТП з цієї причини скоротиться.

Якщо проаналізувати статистику ДТП щодо місяців року і навіть часу доби, то вималюється така картина. Випадки дитячого травматизму зростають навесні — у травні й червні. Потім відбува сться зниження і новий спалах у вересні й жовтні. Упродовж доби найнебезпечнішими є години з 12-ї до 17-ї.

Практика свідчить про те, що нещасні випадки трапляються не лише з тими дітьми, які не знають правил дорожнього руху, але і з тими, що вивчили їх, але не завжди виконують, поводяться на.до рогах неуважно і недисципліновано.

Зростання кількості транспортних засобів, числа пішоходів, швидкості руху машин ускладнюють боротьбу з нещасними випадками. Але це не означає, що кількість ДТП буде зростати і на вулиці виходити небезпечно. Головне — добре знати правила дорожнього руху, вести себе на дорогах і вулицях уважно й дисципліновано, тоді кількість ДТП і нещасних випадків скоротиться.

Головні види ДТП      

Головні причини транспортних аварій:

* неуважність учасників дорожнього руху;

* недотримання правил безпеки водіями транспортних засобів і пасажирами;

* порушення правил дорожнього руху пішоходами;

* поламки транспорту;

* неправильний вихід на проїжджу частину з-за транспорту, що стоїть;

* незадовільний стан проїжджої частини вулиць і доріг;

* погані погодні умови.

Особливості сучасного транспорту: висока швидкість, величезна руйнівна сила через різке зупинення й зіткнення, висока пожежонебезпечність

Вогонь — друг, вогонь — ворог.Причини виникнення пожеж, їх наслідки

Пожежа — стародавнє слово, від якого палахкотить вогнем і пахне гірким димом. У житті людини вогонь відіграє винятково важливу роль.. Зігрівання наших жител, приготування їжі, розвиток науки й техніки пов'язані з, вогнем. Але були часи, коли люди не знали вогню. Вони вживали сиру їжу, у зимову холоднечу мерзли від холоду, великі хижі звірі нападали на людину. Тисячоліття знадобилися людині для того, щоб навчитися добувати вогонь і користуватися ним. Прадавні люди вклонялися вогню як незрозумілому і грізному божеству, загадковому брату сонця. Це знайшло відбиття в численних легендах, сказаннях і казках минувшини.

За відомою легендою, вогонь людям подарував Прометей, викравши його з Олімпу. На кару Зевс велів прикувати зухвальця до Кавказьких гір. Щодня прилітав до Прометея великий орел і клював йому печінку. Так,тривало тисячоліття. Настільки дорога плата вимагає уважного і дбайливого ставлення до вогню. У прадавні часи запалити вогонь було складно, і люди постійно підтримували його в багатті або вогнищі. Наразі, щоб запалити вогонь, достатньо чиркнути сірником. А от щоб загасити палахкотливу пожежу, потрібні нелюдські зусилля, багато техніки й новітні засоби.

У давню історичну епоху'люди підкорили вогонь, опанували способи керування ним.

Насамперед наші далекі предки навчилися добувати вогонь. Спочатку це був важкий спосіб, що вимагав значних.зусиль і вправності, адже потрібно було терти один сухий шматок дерева об інший або висікати іскри ударом каменя об камінь. От чому в ті далекі часи вогонь оберігали у вигляді багаття як божество. Заборонялося кидати в багаття відходи, тому що це'могло «образити»   вогонь. Багаття не можна було ворушити гострим предметом, щоб   не поранити духа вогню.

Вогонь — друг

Оволодіння цією найбільшою стихійного силою природи дало людині можливість забезпечити себе світлом і теплом. Вогонь допоміг їй розселитися по Землі, навіть у неможливих для життя людини кліматичних умовах. Завдяки вогню залежність людини від природи почала стрімко зменшуватися.

Без вогню неможливе життя на Землі. Він потрібен усюди: у будинках! школах, на. заводах і фабриках. Щоб виготовити ніж, трактор, автомашину, тепловоз, потрібен метал — чавун, залізо, сталь. Вогонь плавить руду, допомагаючи людині одержати метал. Вогонь надає руху пароплавам, автомашинам, самоскидам, ракетам. Пара, одержана за допомогою вогню, електрика, що дає тепло, енергію, світло, полегшують життя людини.        

Вогонь — символ    .

Зі схиленими головами люди дивляться на вічний вогонь біля

Пам'ятникам героям, які беззавітно боролися за Батьківщину. Вогонь, запалений від сонячного проміння в далекій Олімпії, несуть у смолоскиповій естафеті бігуни, велосипедисти, веслярі, яхтсмени, гімнасти, віддаючи данину благородним традиціям античного світу.    

Вогонь — ворог

Вогонь залишив свої сліди в історії .всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли з лиця Землі в гігантських язиках полум'я. Безцінні витвори розуму і талановитих рук попередніх поколінь перетворилися на порох. Вогонь знищив мільйони людських життів; За

своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам.

З давніх-давен вогонь був супутником великих і малих воєн. Його використовували тирани для досягнення своїх честолюбних цілей, інквізитори, що відправляли на вогнища єретиків, хрестоносці, які поневолювали народи.

По кілька разів вигорали дощенту численні міста і села. На голому місці, без даху і скарбу залишалися вцілілі-жителі. Захоплюючи величезні площі, пожежі знищували ліси й посіви, уселяючи в людей жах, змушуючи їх залишати рідні місця. Відбувалося цс тому, що люди, навчившись добувати вогонь, не навчилися боротися з ним. Вогонь не лише став другом, але й перетворився на недруга — пожежу, що знищує матеріальні цінності, у вогні якої гинуть люди, тварини. "

Пожежа   

Чим же вона є сьогодні? Може, це лише колись вогонь був страшний людям? Може, сучасна людина, озброєна знаннями й найпотужнішою технікою, уже впоралася з цим лихом? Адже, дійсно, багато хто з людей за все своє життя жодного разу навіть не бачать реальної пожежі й, побачивши на міській вулиці пожежну машину, лише здивовано дивляться їй услід.

Звичайно, на екранах телевізорів досить часто бушують, справжні або імітовані пожежі, але ж це там, на екрані, і хоча часом видовище дуже вражаюче, але зовсім не страшне. Тому, дізнавшись із газет про той чи інший випадок пожежі, частіше згадують саме ту, кінематографічну, гарну й нестрашну пожежу. Звідси й виникає уява про суть проблеми пожеж, дуже далеку від реального стану речей.

Згідно із соціологічними дослідженнями й опитуваннями, понад 70 % людей зараховують пожежі до категорії стихійного лиха. Близько 80 % уважають, що пожеж сьогодні набагато менше, ніж раніше, Груба помилка! Насправді вогняна проблема була, є та існуватиме в майбутньому. Наразі ця проблема, безумовно, набула особливої гостроти.           

Загальна кількість пожеж на нашій планеті досягла 5,5 млн на рік — кожні 5 секунд десь спалахує пожежа. Тому не дивно, що сьогодні пожежі дійсно все частіше стають проблемою номер один.

Вогонь забирає десятки тисяч людських життів, калічить здоров'я й долі мільйонів людей, знищує часом безцінні реліквії людського життя та історії. Говорячи про небезпеку пожеж для людини, згадаймо слова В. Травінського: «Цілком зрозуміло: якщо жертви обчислюються десятками тисяч, а збитки — мільярдами, то виходить, що пожежі цілком можна порівняти з „малими війнами" XX сторіччя. Але малі війни починаються й закінчуються,, а пожежні втрати є щорічними — точиться така собі безперервна „мала війна з вогнем" ».

Упродовж години, поки відбувається бесіда, пожежники більш ніж сто разів виїдуть за сигналом тривоги, будуть знищені вогнем матеріальні цінності на мільйони гривень, загине, щонайменше, одна людина, близько десяти отримають травми й опіки, багато хто з них залишиться калікою або буде спотворений на все життя.

Вогонь — друг, вогонь — ворог. Якою гранню він обернеться, полежить від людини. Коли свого часу до великого Ейнштейна звернулися із запитанням, чи становить небезпеку для людства атомна енергія, той відповів: «Не більш ніж коробка сірників. Справа 'Інше в тому, у чиїх руках вона перебуватиме».

Причини виникнення пожеж

Пожежі завдають чималих матеріальних збитків державі та громадянам, а також створюють загрозу життю людей.

Щоб успішно запобігати пожежам, необхідно знати причини їх виникнення. Найбільше пожеж відбувається через недбалість, неправильне поводження з вогненебезпечними речовинами.

Головними причинами виникнення пожеж найчастіше є такі:

* необережне поводження з вогнем;

* необережність під час паління (у ліжку або інших місцях);

* дитячі забавки з вогнем;

* порушення правил пожежної безпеки під час обладнання та експлуатації електроустаткування'й побутових електроприладів;

* порушення правил обладнання та експлуатації грубного опалення;

* порушення правил експлуатації газових приладів;

* розпалювання багать і спалювання сміття поблизу будівель;

* застосування для розпалення багаття легкозаймистих рідин

(бензину, гасу, ацетону та ін.).      

Необережне поводження з вогнем є найпоширенішою причиною виникнення пожеж. Нерідко необережність переходить у недбалість. Недбало кинутий сірник, чи то вдома, чи то в сараї, на лоджії або балконі, на горищі чи в коморі, у лісі або на торфовищі — усе це може обернутися великим лихом. Недарма кажуть, що з одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником можна знищити мільйон дерев.

Необережне поводження дітей з вогнем не лише призводить до пожеж, але й нерідко має трагічні наслідки. Статистика свідчить про те, що зазвичай від 10 до 15% від загальної кількості пожеж відбувається в нашій країні саме з цієї причини.

Найпоширеніші в школярів ігри пов'язані з розпалюванням багать, їх небезпека полягає в тому, що діти часто самовільно розпалюють багаття поблизу будинків, хлібних масивів і в лісі. Захопившись грою, вони забувають загасити багаття, а іскри, роздмухувані вітром, можуть розлетітися на велику відстань.

Хоча про це багато говорять і пишуть, усе-таки щороку відбуваються трагедії, коли діти знаходять і кидають у багаття порох, патрони піротехнічних виробів, аерозольні балончики, бляшанки з-під фарби та інші, не відомі, предмети й залишаються інвалідами в результаті спалаху або вибуху.          .

Часто, наслідуючи дорослих, діти починають нишком палити, вибираючи для цього такі місця, де можна надійно сховатися від дорослих. З появою батьків або педагогів вони, прагнучи приховати свою провину, кидають непогашену цигарку абикуди, не думаючи, що через це може початися пожежа.

Нерідко пожежі виникають від невмілого поводження школярів з побутовими приладами. У жодному разі дітям молодшого шкільного віку не можна самостійно розтоплювати печі, включати газові плити, користуватися електроприладами. Старші діти повинні вивчити правила користування електроприладами та правила пожежної безпеки.

Ідучи з дому, необхідно вимкнути з розетки всі електричні прилади або дочекатися, коли прогорить опалювальна піч. Зачинити всі кватирки, балконні двері (особливо влітку) і двері в кімнатах, коридорі й на кухні. Якщо в будинку станеться пожежа, то завдяки відсутності доступу свіжого повітря (протягу) пожежа не набуде значного поширення.

Аналіз пожеж, що сталися через порушення правил користування електроприладами, показує, що вони відбуваються переважно з двох причин: через порушення правил користування електроприладами та приховану несправність цих приладів або електричних мереж.

Нерідко буває і так. Господарка квапиться зварити обід. Вона включила, електроплитку. Спіраль при цьому нагрівається до температури 600-700 °С, а підставка плитки — до 250-300 °С. Унаслідок дії такої температури стіл, стілець або підлога можуть загорітися.

Здавалося б, такий прилад, як електричний чайник, не становить пожежної небезпеки, оскільки в ньому міститься вода. Але трапляються випадки, коли й він стає причиною пожежі. Якщо поставити включений електрочайник на стіл і залишити на тривалий час без спостереження, то вода википить, дно чайника розігріється до температури 300-500 °С, а цього достатньо, щоб почалася пожежа.

Водонагрівальні прилади вже через 15-20 хвилин після википання води спричиняють загоряння майже будь-якої опорної поверхні, що горить, а випробування електричних чайників з нагрівальними елементами потужністю 600 Вт показали, що загоряння підставки відбувається через 3 хвилини після википання води.

Несправність електропроводки або неправильна експлуатація кектромережі нерідко призводять до пожеж. Це пояснюється тим, ю під час проходження струму провідником завжди виділяється епло. Але за звичайних умов воно розсіюється в навколишнє се-Іедовище швидше, ніж устигає нагрітися провідник. Для кожно-Іо електричного навантаження відповідно добирається провідник 'певного перерізу. Якщо переріз провідника менший за потрібне за розрахунками, то виділятиметься настільки багато тепла, що воно Не встигатиме розсіюватися, і провідник нагріватиметься. Це може статися, якщо, наприклад, в одну розетку включити кілька побуто-Ьих приладів одночасно. Виникає перевантаження, дроти можуть : ,нагрітися, а ізоляція — загорітися.

Однією з причин пожеж, що виникають від електромереж, е короткі замикання. Вони трапляються тоді, коли два провідники без (ізоляції з'єднуються між собою. Дроти миттєво нагріваються до такої температури, що металеві жили плавляться, спостерігається Інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо в місці короткого замикання виявляються горючі матеріали й конструкіції, вони моментально загоряються.

Сильне нагрівання дротів відбувається також у місцях | ослаблення контактів з'єднання дротів між собою. Нещільний І контакт може також спричинити іскріння. У таких випадках , зазвичай утворюються електричні дуги, що призводить до сильного розігріву контактних поверхонь і загоряння ізоляції дротів і кабелів. Через нещільний контакт вилок у гніздах штепсельної розетки відбувається сильний розігрів розетки, а це може спричинити самозапалювання дерев'яних підрозетників, легкозаймистих перегородок і стін, на яких змонтовано штепсельну розетку.

Пожежну небезпеку становлять також освітлювальні лампи розжарювання, оскільки відбувається сильне нагрівання поверхні скляної колби, температура якоРможе досягати 550 °С. Якщо електричний світильник обернути бавовняною тканиноІО'й увімкнути в мережу напругою 220 В, то через 10 хв на поверхні лампи потужністю 75 Вт температура піднімається до 250'°С, а через 15 хв вона досягне 400 °С і бавовняна тканина загориться. Тому обгортання електричних ламп папером чи тканиною або виготовлення з них саморобних абажурів, що сполучаються з колбою лампи, може призвести до самозапалювання.

Небезпечні наслідки можуть настати від поганого -контакту цоколя лампи з пружиною патрона. Руйнування колби лампи внаслідок механічних впливів також призводить до пожеж.

Інша причина пожеж, що виникають від електромереж, - перевантаження електропроводки. У побутових умовах воно відбува ється за одночасного вмикання в електромережу кількох спожи вачів струму (ламп, плиток, прасок, радіоприймачів тощо). При Цьому дроти через проходження по них струму величиною, яка перевищує припустиме для перерізу цих дротів навантаження, швидше нагріваються до високої температури, що створює небезпеку виникнення пожежі.

_ Часто люди забувають про ввімкнені в електромережу прилади й залишають їх без лагляду, що спричиняє сильне нагрівання приладу, а отже, пожежу.

Для запобігання перевантаженню електромережі й короткого замикання використовуються плавкі запобіжники (пробки), що спрацьовують у разі підвищення напруги струму вище від припустимого

пожежі від побутових газових приладів відбуваються нерідко через порушення правил пожежної безпеки. Головна причина цих пожеж витік газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, сполучних вузлів або через пальники газових плит.

Хто винуватий?

Найчастіше в пожежі винуваті самі потерпілі, адже для виникнення пожежі необхідні лише дві головні умови - джерело й паливо, плюс щось третє, що належить до категорії «не судилося» Джерелом вогню у квартирі може бути іскра, сірник, що перегорів унаслідок електричного, хімічного або іншого нагрівання, і навіть розряд атмосферної електрики. З паливом у квартирі теж проблем немає. Газ, пил, захаращені комори й антресоль, горюча побутова хімія І предмети інтер'єру, включаючи побутову техніку.

·         Чого не можна робити в разі пожежі?

·         Відчиняти вікна і двері в палаючому приміщенні: кисень сприяє горінню, а дим зменшує його;

·         підходити близько до вогню через небезпеку вибухів, обвалення конструкцій будинків. Під час великих пожеж утворюються повітряні потоки, що можуть затягти людину у вогонь-

·         піддаватися паніці й заважати тим, хто гасить пожежу, рятує майно;      

·         гасити водою ввімкнені в мережу електропобутові прилади електрощити та дроти.

Утім, найкраще -не доводити справу до пожежі. Для цього потрібно не так уже й багато - ретельно дотримуватись інструкцій правил безпеки, що додаються до будь-якого електроприладу. І не шбувайте про ознаки можливого загоряння електроприладів;

·         поява диму або запаху горілої гуми (пластику, дерева);

·         сильне нагрівання окремих частин або приладу загалом;

·         іскріння, спалахи світла» тріск у приладі або дроті.

·         Контрольні запитання й завдання

Правила безпечного користування газом

Мета: ознайомити учнів з правилами безпечної експлуатації побутових газових при ладів; розповісти про вплив газу на організм людини. Повторити правила поведінки прі виявленні запаху газу.

У нашій країні, як правило, широко використовуються природний і зріджений гази Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі абс котли. Газом користується майже 80% населення, в тому числі й діти шкільного віку.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи з шкіль ного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.

Загальні відомості про природний газ та його властивості

Природний газ (метан) добувають з надр землі і транспортують споживачам по трубопроводах. Зріджений газ (пропан, бутан) дістають, як правило, на нафтопереробки; заводах, звідки по трубопроводах чи у цистернах він подається на газонаповнювальн станції. До споживачів, у тому числі й до населення, зріджений газ надходить у балонах чи по трубопроводах з групових резервуарних установок.

Зріджені гази в резервуарах і балонах перебувають у рідкому стані під тиском власне пари. При підвищенні температури вони переходять в газоподібний стан.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і під час витоку з приладів газопроводів скупчується у верхніх зонах приміщення.

Зріджені гази в паровій фазі, навпаки, важчі за повітря в 2,0 — 2,7 рази і під чаї витоку з балона, газопроводу чи ємності вони опускаються в нижню зону приміщень скупчуючись на підлозі, у низинних місцях (підвалах, колодязях).

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, їх одорують, тобто додають домішки (етилмеркантан), внаслідок чого з'являється запах гнилої капусти.

Для нормального горіння газів необхідна певна кількість повітря. Так, для спалювання 1 м3природного газу потрібно біля 10 м3 повітря, такого ж об'єму зрідженого газу — 28 — 30м3. Отже, в приміщення, де ввімкнуті газові прилади, мусить постійно надходить свіже повітря. Якщо цієї вимоги не дотримувати, газ повністю не згорає, виділяючи окси, вуглецю (II) СО — чадний газ, який викликає отруєння.

Гази, що містяться у трубопроводах і резервуарах, а також при неправильному спалюванні в газоспоживальних приладах, небезпечні. Витік газів внаслідок порушення герметичності трубопроводів, посудин, арматури чи при утворенні в замкнутому об'єм повної концентрації газоповітряної суміші може спричинити вибух, пожежу: вибухонебезпечна концентрація природного газу в повітрі 5 — 15% за об'ємом, для зрідженого — 2 — 9%.

При такій концентрації газу в приміщенні достатньо відкритого вогню, іскри, щоб виник вибух. При більших концентраціях (до 60%) відбуватиметься нормальне горіння

Основні вимоги безпечної експлуатації побутових газових приладів

Газифікацію житлових будинків здійснюють працівники спеціалізованих організацій відповідно до проектів газифікації, які ґрунтуються на вимогах існуючих норм і правил.

Отже, категорично забороняється самовільно встановлювати, переставляти, ремон­тувати і замінювати газові прилади.

Під час експлуатації газового устаткування не дозволяється підігрівати балони зі зрідженим газом, встановлювати їх поблизу опалювальних приладів, виявляти витікання газу за допомогою запаленого сірника, користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників, приміщення загазовується і виникає вибух. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг чи подув вітру не загасили полу­м'я. Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленим пальником.

У процесі роботи газових водонагрівачів (колонок), ємнісних водонагрівачів, опалю­вальних котлів та печей виділяється значна кількість продуктів згоряння, які повинні обов'язково відводитися у відокремлені димові канали.

Особлива небезпека створюється, якщо в димоходах відсутня тяга. Це призводить до неповного згоряння газу й виділення чадного газу (СО).

Отже, перед тим як запалити пальник, необхідно перевірити наявність тяги. Для цього запалений сірник чи смужку паперу підносять до перервника тяги в газовій колонці. Якщо полум'я сірника чи смужки паперу втягується всередину, — це свідчить про наявність тяги; якщо залишається, нерухомим - тяга відсутня; відхиляється від газового приладу в приміщення — тяга зворотна.

При відсутності тяги чи зворотній тязі, а також під час сильних вітрів та атмосферних опадів користуватися газовими апаратами з відводом продуктів згоряння в димоходи категорично забороняється.

Важливою умовою безпеки при користуванні газовими приладами є також контроль за тим, чи повністю згоряє газ. При повному згорянні полум'я має голубувато-фіолето­вий колір, при неповному — жовтувато-солом'яний. Неповне згоряння газу призводить до інтенсивного виділення в приміщення чадного газу, якщі згубно діє на організм люди­ни.

Повне згоряння газу забезпечується:

¾ при правильному регулюванні газозапалювальних пристроїв, яке виконується працівниками газового господарства;

¾ при постійному надходженні чистого повітря; при справності димоходів та вентиляційних каналів; при наявності достатньої тяги;

¾ при утриманні газових приладів у справному стані та чистоті; при використанні камфорок з високими ребрами, коли на газову плитку ставиться посуд із широким дном.

Правила безпечного користування газом

Вплив природного та зрідженого газів і продуктів їх згоряння на організм людини

Природний та зріджений гази на організм людини токсично не діють, бо вони погано розчиняються у крові, але, змішуючись із повітрям, значно зменшують вміст кисню в ньому. Людина, перебуваючи в такому приміщенні, відчуватиме кисневе голодування, а при значних концентраціях газу в повітрі може померти від задухи. Крім того, кисневе голодування може настати під час роботи газових приладів, якщо не надходить необхідна кількість повітря.

При неповному згорянні газів, тобто коли не вистачає кисню, виділяється оксид вуг­лецю — СО (чадний газ), який не має ні кольору, ні запаху, але характеризується високою токсичністю.

Після кількох вдихів повітря, що містить всього 1% (за об'ємом) СО, людина втрачає свідомість і через 1-2 хвилини наступає смерть.

Дії населення при виявленні запаху газу

При виявленні запаху газу в приміщенні необхідно:

• повідомити про це дорослих членів сім'ї;

• закрити крани перед газовими приладами та на приладах; при газовому (балонно­му) устаткуванні — вентиль на балоні та крани на плиті;

• відкрити вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

• не допускати в приміщення відкритого вогню, не вмикати і не вимикати електро­прилади та освітлення, щоб запобігти утворенню іскор;

• повідомити про витікання газу в аварійно-диспетчерську службу газового госпо­дарства по телефону 04 і залишити приміщення. Якщо запах газу з'явиться на вулиці, у під'їзді, на подвір'ї та інших місцях, необхідно повідомити про це дорослих та аварійно-диспетчерську службу газового господарства по телефону 04 і обов'язково виконати вказівку диспетчера.

Надання долікарської допомоги потерпілим

При всіх нещасних випадках, пов'язаних із використанням газу (вибух, пожежа, отру­єння) слід подзвонити в одну з міських служб: швидку допомогу — 03, пожежну — 01, газову — 04, міліцію — 02.

Пам'ятайте! Будь-яка з цих служб повідомить решту і вони прибудуть на місце події.

До прибуття швидкої допомоги потерпілому слід надати першу долікарську допомогу.

При опіках потерпілого слід перемістити в безпечне місце і захистити уражені місця від зовнішнього середовища. Захисними засобами можуть бути будь-які стерильні мате­ріали (бинти, марля), чисті й випрасувані простирадла, покривала, скатертини.

Неприпустимо очищати шкіру від прилиплого чи погорілого одягу, розрізувати по­шкоджені ділянки тіла, щоб у рану не занести інфекцію.

Опіки часто супроводжуються шоком. У цьому випадку потерпілому слід дати 20 кра­пель Зеленіна чи настойки валеріани, каву чи міцний чай. Забезпечити спокій до приїзду лікаря.

При отруєнні чадним газом і задусі до прибуття швидкої допомоги слід винести потерплого на свіже повітря, покласти на рівному місці, усунути все, що заважає диханню (розстебнути комір, при потребі—пасок), дати понюхати нашатирний спирт, зробити штучне дихання. Потім тепло вкрити і стежити, щоб потерпілий не заснув.

Висновки

Отже, при правильній експлуатації побутових приладів і дотриманні вимог безпеки під час користування газом можна запобігти аваріям і травмам людей. Завдання всіх — дотримуватись цих правил.

Крім виконання вимог безпеки користування газом, слід також пам'ятати і про еконо­мне його використання.

Не допускайте, щоб газові прилади працювали без потреби, не використовуйте газові плити з метою опалення — це небезпечно.

Закривайте посуд кришками під час приготування їжі — це дасть змогу зекономити біля 15% газу. Закривайте щільно дверці увімкненої духовки.

Економно використовуйте гарячу воду. Бережіть тепло в квартирах.

Як не наразитись на небезпеку під час користування Інтернетом

Незалежно від того, чи є в тебе вдома постійний доступ до Інтернету, чи ні, важ­ливо пам'ятати, що останнім часом бува­ють випадки, коли люди стають жертвами Інтернет-злодіїв або наражають себе на іншу небезпеку. Наприклад, їхні фотографії або особиста інформація, яку вони виклали у своїй анкеті або у своєму щоденнику, були використані без їхньої згоди. Або вони зазна­ли нападу з боку тих, з ким познайомились в Інтернеті і вирішили зустрітись у безлюдному чи незнайомому місці. Тому, щоб уникнути таких проблем:

• ніколи не виставляй в Інтернеті інформацію особистого характеру (ім'я, вік, номери телефонів, номер школи, місце роботи бать­ків та фотографії — їх можуть скопіювати, переробити і поширити без твого дозволу);

• реєструючись на сайтах, використовуй ніки (вигадані імена);

не відповідай на листи чи прохання, які викликають у тебе почуття дискомфорту або сорому;

блокуй адреси тих, хто принижує тебе або погрожує тобі.

Захист від фізичного та емоційного насильства

Фізичне насильство проявляється тоді, коли дитину б'ють, струшують, тягнуть за волосся або за вуха, штовхають, примушують до важкої праці, виконання якої перевищує фізичні сили та можливості дитини; виганяють її з дому; відбирають речі та гроші.

Пам'ятай:

• насильство може мати місце будь-де — у сім'ї, школі, на вулиці, спортивній секції;

• закон захищає тебе від вчинення насиль­ства по відношенню до тебе;

• за насильство передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність;

• якою б не була твоя поведінка, жодна людина не має права чинити фізичне або емоційне насильство по відношенню до тебе;

• ти маєш право на допомогу;

• є люди, які можуть тобі допомогти.

Якщо ти потрапив(ла) у таку ситуацію, роз­кажи про це дорослому, якому ти довіряєш, класному керівникові, шкільному психологу, соціальному педагогу.

Ти можеш також; зателефонувати або прийти до організацій, які допомагають дітям, що зазнають насильства в сім'ї або школі:

• до центру соціально-психологічної реабіліта­ції дітей;

• до служби у справах дітей;

• до центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

• до кримінальної міліції у справах дітей.

Крім того, ти можеш звернутись до націо­нальної «гарячої лінії» 0-800-500-3350.

Контакти місцевих організацій та номери телефонів довіри також; можна дізнатись у довідці, в Інтернеті або з плакатів соціальної реклами, що часто розміщують у школах.